"У росіян був сильний запал": як підрив дамби в Бєлгороді вплинув на хід боїв

Удар по дамбі в Бєлгородській області Росії внаслідок якої було пошкоджено шлюзи та почало затоплювати прилеглі території зміг кардинально змінити ситуацію на даному напрямку фронту. Про це в інтерв'ю Главреду розповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.

За його словами, угруповання російських військ на Волчанському плацдармі фактично позбавлене логістики — підвозити матеріали можна тільки, переходячи вбрід по пояс у воді. Тамтешня місцевість підтоплена, понтонну переправу не встановити, а техніка в таких умовах загрузне через насичений вологою ґрунт.

"Слід зазначити, що не так давно змінився командувач угрупованням російських військ "Північ". Мабуть, у нього сильний запал в одному місці, і він дуже прагне вислужитися перед Путіним і довести, що чогось може досягти", - вказує експерт.

Жданов також відзначив, що майже два тижні тому противник почав масштабну наступальну операцію, і кількість бойових зіткнень зросла в 4–5 разів — з 3–4 на добу до 20–29. Зрізати цю активність можна або повністю розгромивши ворога, на що бракує ресурсів, або підрізавши його логістику.

Навіть попри 18 зіткнень 26 жовтня, вже за кілька днів перший ешелон противника вичерпає ресурси й понесе значні втрати, після чого бойова активність різко знизиться — бо росіяни не зможуть ні евакуювати поранених, ні підвезти боєприпаси, ні підсилити чи підтягти техніку.

"У всякому разі, поки не зійде вода. А зараз не травень, вода холодна, і сходити вона буде довго, особливо якщо підуть дощі", - резюмує він.

Який був план росіян - думка експерта

Як писав Главред, військово-політичний аналітик, співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов зазначив, що російські війська вже перебувають поблизу околиць Куп’янська, тож ризики для цього району є реальними. За його словами, окупанти усвідомили, що створити широкий фронт — так звану буферну зону від Мілового до Куп’янська і Вовчанська — їм не вдасться. Ці плани, зокрема і щодо можливого "обміну територій", зазнали провалу, тому ворог змушений змінювати свої пріоритети.

Основною метою росіян на цьому напрямку, наголосив Снєгирьов, є не сам Куп’янськ, а Куп’янськ-Вузловий — ключовий транспортний вузол і стратегічна залізнична станція. Контроль над нею дозволив би окупантам скоротити логістичне плече та створити умови для подальшого наступу на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Для цього вони намагаються відтворити ситуацію, подібну до тієї, що склалася у 2022 році, коли ізюмське угруповання РФ вважалося одним із найбоєздатніших як за чисельністю, так і за рівнем оснащення.

"Угруповання створювалося з метою подальшого оточення українських підрозділів у Донецькій області. Тоді вони практикували загальні та широкі "котли". Зрозумівши, що так воно не працює, перейшли до тактики малих "котлів"", - резюмує експерт.