Півроку війни в Україні і ганьби Росії: коли настане мир і чиїм залишиться Крим

У День Незалежності України, 24 серпня, буде рівно півроку, як Росія почала жорстоку широкомасштабну війну проти України, яка стала найбільшою війною в Європі з часів Другої світової.

Незважаючи на багаторазову перевагу Росії над Україною в кількості особового складу, військової техніки, озброєнь, боєприпасів і авіації, за шість місяців РФ не вдалося домогтися своїх цілей.

Змінити владу в Україні на маріонеткову за три дні, як розраховували в Кремлі, не вдалося – Зеленський не втік із країни та продовжує працювати. Українські війська не склали зброю, а дедалі більш професійно й методично б'ють ворога. Київ виявився Росії не по зубах, і російським військам довелося відступити від столиці. Єдиний захоплений після 24 лютого обласний центр – Херсон – російським окупантом стає все складніше утримувати, оскільки він загрожує стати котлом для великого угруповання військ РФ. А Крим, який із 2014 року Росія називала "закритим питанням", раптом перестав бути недоторканним, і там що не день гримлять вибухи.

Для Росії півроку війни в Україні завершуються ізоляцією, колосальними фінансовими втратами і ганьбою "другої армії світу". Але, незважаючи на це, керівництво Кремля не змінює своєї стратегічної мети – захопити Україну. Втім, із кожним днем рухатися до цієї мети РФ усе складніше.

Главред звернувся до експертів, аби підбити підсумки шести місяців війни і почути прогноз про те, якими є перспективи її завершення, коли і чим вона може закінчитися, а також чи зможе Україна відвоювати всі окуповані Росією території, в тому числі Крим і Донбас.

Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу:

Головний підсумок шести місяців протистояння України Росії полягає в тому, що ми з вами, як і раніше, живемо в Україні, ми вистояли. За цей час нам вдалося вимотати збройні сили РФ до відсутності у них наступального потенціалу. Так, російська армія ще має локальний успіх на окремих ділянках фронту, але просуватися вперед і захоплювати нові території на сьогоднішній день вона вже не в змозі.

Втім, ті сили, які залишаються у Російської Федерації, ще дозволяють їй вести війну тієї ж інтенсивності, що й протягом цих шести місяців. Але в Росії вже зіткнулися з проблемою нестачі особового складу і зниження якості озброєнь, адже вони змушені знімати зі зберігання старе радянське озброєння і пускати його в бій.

Ми підійшли до переломного моменту війни з Росією впритул, але він поки що не настав. Перелом почався тим, що ми зупинили наступ російських військ. Однак наш контрнаступ повністю залежить від західних партнерів і поставок озброєнь. Адже ми можемо переломити ситуацію тільки за рахунок підвищення бойового потенціалу нашої армії. Людський ресурс у нас є, бажання воювати теж є, а от зі зброєю – проблема. Якщо нам нададуть зброю, ми будемо рости в бойовому відношенні, і тоді чаша терезів хитнеться в наш бік у сенсі вогневих і бойових можливостей ЗСУ.

Втім, світло в кінці тунелю вже видно. Як казав класик, перспективи у нас світлі і добрі. Адже навіть при тій гострій нестачі озброєння, яку ми відчуваємо, ми ведемо війну сучасними методами. І вже найближчим часом ми побачимо зміни на фронті в плані розгрому російських військ. Тому що ми, навіть за допомогою наявного озброєння, можемо завдавати вогневого ураження противнику, заганяти його в пастки і нав'язувати йому свою війну. Сьогодні саме ми нав'язуємо Російській Федерації порядок ведення війни, а це дуже важливо.

Недавні вибухи в Криму кардинально змінюють ситуацію на полі бою. Тому що, як з'ясувалося, Росія не в змозі захистити те, що вона захопила. А, крім того, РФ боїться визнати, хто став причиною цих вибухів, тому що таким чином вона визнає свою поразку. А як же, адже друга армія світу проти 22-ої армії раптом не змогла вистояти, раптом не змогла захистити завоювання "збирача земель руських", як себе називав Путін.

У будь-якому випадку, ця війна цілком може закінчитися поверненням Україною всіх окупованих територій, в тому числі Криму. У нас є шанс вийти на межі 1991 року. Причому найважчим при вирішенні цього завдання буде початок контрнаступальної операції. Тому що всю цю російську військову махину, яка ще здатна рухатися, стріляти і чинити опір, потрібно буде зрушити з місця в напрямку державного кордону України. Якщо ми її зрушимо з місця, то далі все піде набагато легше.

Тож у нас є реальний шанс повернути всі свої території, і ми повинні ним скористатися. Тому що другий шанс нам навряд чи випаде, враховуючи політичну та економічну ситуацію в світі. На жаль, сьогодні не ми воюємо – нами воюють. Ми не самостійно ведемо війну, а тільки за рахунок допомоги наших партнерів.

Якщо говорити про те, коли Україна зможе повернути всі свої території, то слід згадати, що той же Пентагон припускає, що найпізніший термін закінчення війни – осінь 2023 року. Ніхто не хоче затягувати цю війну на рік. Всі готові допомогти Україні, щоб війна закінчилася в найближчі півроку, навесні 2023-го. Ніхто в світі не зацікавлений у затягуванні цієї війни. До речі, Росія – в тому числі. Тому що російська економіка не витягне довготривалу війну. А з ленд-лізом ще ніхто не програвав.

Тому є шанс, що нам не доведеться підбивати підсумки року війни, тому що вона настільки не затягнеться.