На Росію чекають більш запальні атаки українських дронів

Атака українських дронів 17 травня по порту в Новоросійську і Туапсинському НПЗ була здійснена виключно безпілотниками українського виробництва.

Атака українських безпілотників на військові та промислові об'єкти ворога в Севастополі, а також російських Новоросійську і Туапсе 17 травня була безпрецедентною: дотепер Україна не здійснювала настільки масових запусків дронів по противнику одночасно. За деякими даними, близько 40 безпілотників вдарили по одному з об'єктів, а в сумі за одну атаку їх було застосовано понад сотню.

Ми діяли за таким принципом: що більше дронів, то менша ймовірність, що їх зіб'є ППО противника. Нашим завданням було перевантажити ППО росіян, блокувати її роботу, щоб основна маса дронів досягла своєї мети. Ця атака продемонструвала, що ми можемо пробивати російську систему ППО і здатні здійснити масований наліт безпілотників. У будь-якому разі ті дрони, які досягли мети, створили осередок пожежі і зруйнували об'єкт, вибухнувши там, де ми хотіли.

Поки що складно оцінити ефективність атаки українських дронів 17 травня – потрібно дочекатися повідомлень нашої розвідки про результати. Якщо хоча б 50% БПЛА досягли своєї мети, це був ефективний удар.

Взяти хоча б атаку на Туапсинський нафтопереробний завод. Цей удар не був першим, ми били по ньому в січні 2024-го. Унаслідок тієї атаки НПЗ призупинив роботу, зумівши відновити її лише кілька днів тому, у травні. І щойно Туапсинський НПЗ запрацював, по ньому знову вдарили українські дрони. Тобто ми дочекалися, коли завод відремонтують, коли він запрацює, і вкотре підірвали. Тепер знову на ремонт.

Але ж у Російській Федерації дуже великі проблеми з ремонтом нафтопереробних заводів, бо обладнання на них здебільшого імпортне, а сама РФ не виробляє установок, що здійснюють перегонку нафти та поділ її на важкі й легкі продукти. Таким чином, купівля нових установок або ремонт старих потребуватиме, по-перше, великих капіталовкладень із боку Росії, а, по-друге, великих зусиль у плані подолання санкцій. Але і це не найголовніше.

Головне – це те, що всі нафтопереробні заводи, які розташовані в Краснодарському краї, Ростовській області, загалом, у південному регіоні Росії, працюють на фронт. Перш за все, ці заводи постачають паливо для російських військ, які воюють на території України. Тому для нас вкрай важливо, щоб не було НПЗ і баз зберігання, щоб був дефіцит палива. За таких умов, якщо палива не вистачатиме на заправках, це викличе соціальне невдоволення і, можливо, якісь протести. З іншого боку, в умовах дефіциту палива можуть бути введені ліміти на заправку техніки на окупованих територіях.

Тож для Росії удари по НПЗ дуже болючі.

Слід також зазначити, що з огляду на заборону Заходу бити його зброєю по території Росії можна зробити висновок, що масовану атаку 17 травня було здійснено виключно дронами українського виробництва. На жаль, Захід заборону не знімав. А Росія дуже чекає, щоб у її руках опинилися докази застосування західного озброєння по її території, щоб спробувати втягнути у війну країни Заходу. Але ми не порушуємо це правило і б'ємо виключно зброєю власного виробництва.

Хай там що, Росії потрібно готуватися до регулярних масових атак українських безпілотників. Виробництво дронів Україною налагоджено, і тепер завдання його масштабувати.